1945-1998: ретроспектива людської "еволюції"

Відео, звичайно, цікаве... Але б я скоріше його назвав суворою правдою того, що відбувалося з 1945 по 1998 роки:

Думаю, що перегляд кожному буде повчальним (зі звуком дивитись ефектніше - японський автор відео постарався):

Найкраще літнє фото року, що минає!

Хоч на дворі уже й осінь добігає кінця, проте з усією впевненістю можу сказати, що у кожного з нас у серці досі жевріє вогник літнього тепла :-)

Let's recall the light of our summer hearts!

Додано 19-21.11.2012:
І правда, судячи з отриманих фото, більшості з нас слова "Літо 2012 року" досі гріють серце :-)
Ось вони:

З Днем народження, Game Leaders Club!

Ось і рік пройшов!
Рік, повний несподіванок, сюрпризів, веселих святкувань, різноманітних сходок і посиденьок.
Рік, наповнений сенсом, мотивацією і прагненням йти далі!

Те, що починалось самими лише розмовами, переросло в справді реальне: дружбу, підкріплену організацією і конкретикою. Але найголовнішим, на мою думку, є те, що GLC для кожного став непоганою платформою для зросту. І неймовірно чудово, що цей зріст у кожного зберігається і понині, підкріпленим стержнем під назвою Game Leaders Club!

Тому, не можу не навести світлину, добре всім знайому, з якої все фактично і починалось:

Привiт з Марсу. Пiнг-пiнг...

Ось такий свiжий "автопортрет" зняв Curiosity на 68 марсіанський день свого перебування на Червоній планеті: сонце i тiнь окреслили роботизовану руку з камерою MAHLI наче монстриком, через "очi" якого дивляться на далекий червоний свiт прикутi до монiторiв земляни...

Як ми всімох 7 Чудес Світу будували!

Осінь прийшла, а тому вітаємо - новий сезон GLC-зустрічей офіційно оголошено відкритим!
А розпочали ми з нової для більшості настольної гри під назвою "7 Wonders". Найцікавішим було усвідомити, що нас якраз то і зібралось семеро: Марікіта, Ясата, Еліт, Макс, Олегатор, Максвел і, звичайно, всі були раді Колі!
Словами все не опишеш, тому пропоную вашій увазі фотопідтвердження:

Чому порожній стіл?!! Де гра??? У Олегатора на футболці серце так і відбиває ритм "Се-вен-Ван-дерс!-Се-вен-Ван-дерс!..."))

Аа-а!.. Ось і вона жадана!

Hard Truck Contest в Києві

Минулої неділі Максвелу та Еліту видалось відвідати вельми цікавий захід під назвою "Hard Truck Contest", який проходив у центрі дитячої творчості "Легобережка", як один з етапів міжнародних змагань.

По суті, це заїзди LEGO-вантажівок, зроблених самими учасниками. Ходова частина у всіх них майже однакова (2 мотори, передня та задня вісь тощо), а ось дизайн кожної машини учасники розробляли самостійно, основуючись на реально існуючих прототипах вантажних автомобілів.

Dejavu, або Місце зустрічі - Світязь!

Поїздка на Світязь таки відбулась!
З цієї нагоди вашій увазі пропонується невеликий літопис, як це все пройшло з погляду мого сприйняття та об'єктиву фотоапарату.
Київський актив виїхав з міста раннім ранком і завдяки відмінній дорозі Київ-Ковель-Ягодин до місцяпризначення дістався ще перед полуднем. Кілька фотоепізодів з дороги:

Перекус у чистім полі, або пікнік на узбіччі (майже по Стругацьким):

На задньому плані пару розганяють градирні Рівненської АЕС:

Як п'ятірка GLC-учасників пропустила зустріч у найсмачнішому піца-вагоні метро

Минулий четвер видався знаковим, адже після довгенької (і, на жаль, традиційної для літа) перерви GLC зібрався аж у половинному складі. Приводу шукати було не треба, бо всі скучили одне за одним, до того ж кожен мав щось що розповісти.

А тепер про присутніх. Хоча... Мабуть напишу про відсутніх, навівши щодо них кілька всім знайомих по розсилці цитат.

Отже, відсутні у складі

1. "Та редиска, яка тікає додому"
2. "Вибачте, в мене змінилися плани, я завтра не зможу"
3,4,5. "После прочтения "Алисы в стране чудес" я поняла, что Чеширские коты гораздо лучше умеют исчезать, чем появляться (появляются не полностью) )))) а вот про Элитных господ и Оллегаторов-блондинов там не писалось..."

пропустили наступне:

а) неперевершені розповіді про літнє перебування в трьох країнах на двох континентах, підкріплені листівками, фотографіями й автентичними монетами:

Вилазка на природу, або ціле озеро на трьох!

Комусь - дощ, а комусь - відпочинок!

З цим надихаючим девізом брава трійця у складі Марікіти, Олегатора і Максвела вибралась сьогодні на мальовничі береги київського озера Редькине, більш відомого, як Міністерка.

На небі було хмарно, навіть дощик пару раз накрапав, проте це все було лише для того, щоби налякати боязливих відпочиваючих, нам же природа прийшлася на руку - ціле озеро у власному розпорядженні!
До того ж, нас туди доставив залізний 180-сильний жеребець :))

Подорож до Орджонікідзе й околиць

Цього літа пощастило побувати ще в одному чудовому місці України: в селищі Орджонікідзе, яке знаходиться в Криму недалеко від Феодосії.
Тому скористаюсь можливістю ще раз пригадати свої враження, поділившись ними з читачами блогу GLC.

Отже, почнемо...

Мандрівка до Славського, або діти - скарб нації!

"Роботи-роботи, роботи маленькі..."

Ось Максвел нарешті повернувся до Києва :) І хоче розповісти вам про неймовірні два тижні, які провів з кінця червня, зачепивши початок липня. Точніше, ледь більше півтора, проте відчуттів і спогадів стільки, що могло набратися і на два місяці!..

Славянский Крестовый поход 2012, или Варвары из ЗапАДа. Наболело..

Ночь Со вторника на среду...сон не идет и почему-то именно сейчас, как шаровая молния, пронеслась мысль написать маленький,а может и нет, бложик посвященный отчасти уже находящемся в апогее, или апофиозе...или апофигозе....ЧЕ 2012, проходящему, как уже известно всем, или почти всем, на нашей земельке. Апофигоз, кстати, вполне удачный термин обозначающий вакханалию болельщиков в фан-зоне. Считаю должным занести трактование данного термина в толковый словарь "Фени и жаргонного языка". Но об этом попозжее...

Італійський десант GLC на Євро-2012

Активісти Game Leaders Club не могли обійти увагою найголовнішу подію року, та що там казати, останніх п'яти років - Чемпіонат Європи по футболу, тому після успішної вилазки на славнозвісний матч "Україна-Швеція" до пана Астата приєднався ще й Максвел, до того ж жадані квиточки були куплені ще більше року тому.

Прийшли ми завчасно, тому вражень набралися вдосталь. Багато хто з оточуючих нас прийняв за автентичних італійців :))

Гейша - хто вона насправді?

Кожен народ багатий своїми традиціями, серед яких окраса жіночого одягу завжди стояла на чільному місці. Як і вишиванка для українок, так і кімоно для японок неодмінно є справжньою окрасою національного надбання.



Остаточно я переконався в цьому позавчора, побувавши на особливій лекції-форумі "Гейша-хто вона насправді?", організованій в Українсько-Японському Центрі (UAJC) в "КПІ".
Слід зазначити, що це був перший їхній захід з багатьох відвіданих мною, де для входу треба було за символічну ціну придбати квиток. Причому, й місця ще треба було бронювати. "Для чого? Раніше ж усі спокійно розміщались", - спершу подумав я.
Зазвичай на безкоштовні лекції чи фільми в UAJC приходять десь так 15-20 чоловік, а тут ще за 10 хвилин до початку аудиторія вже була битком набита (!), навіть додаткові стільці доставляли. Отже, тема обіцяла бути неабиякою цікавою.

Інтерв'ю з колишнім вболівальником

- Чи ви фанат футболу? - якось запитали Максвела з нагоди Євро-2012.
- Гм, важке питання... Але хороше! - вiдповiв вiн, пожимаючи плечами, додавши з ностальгiчними нотками в голосi:
- Можна припустити, що колись таки був фанатом... Чого варте хоча б те, що в далекому 98-му на старенькому телевiзорi допiзна дивився практично всі матчi Чемпiонату свiту у Францiї, а їх результати кропiтливо записував у спецiальний аркуш... Та і матчі "Динамо" (Київ) тоді майже не пропускав.
- А чому ж тодi вагання?
- Проте закон пiдлостi вчинив так, що результати фiнальної гри з'явились там iз запiзненням на мiсяць, бо саме в цей день треба було їхати на відпочинок: "Францiя-Бразилiя 3:0"...
- А що ж далі сталося?
- У 1999-му з "Динамо" пішов Шевченко, а у 2000 - Ребров... Чомусь для мене це стало переломним моментом, та і "Динамо" далі стало грати відверто гірше. Після цього футбол став дивитися набагато рідше.
- А як же матчі Євро-2012? Все-таки Україна і Польща приймають Чемпіонат Європи! Будете їх дивитись?

В СРСР теж захоплювалися "Зоряними війнами"

Як ми знаємо, перша стрічка (вона же "Епізод IV. Нова надія") легендарних "Зоряних війн" роботи "пера" Джорджа Лукаса вийшла в далекому 1977 році. Вплив її на тогочасний і, зрештою, сьогоднішній соціум став настільки значним, що у всьому світі цю серію фільмів стали вважати культовою у всіх значеннях цього слова, а мільйони людей у всіх куточках Землі об'єднались у тисячі фан-клубів.

Чесно кажучи, до нещодавнього часу я зовсім був не в курсі наскільки в СРСР 70-х років, країні за "залізною завісою", шанували "Star Wars". Але варто було мені лише ще раз уважно глянути на свій старенький радянський пилосос "Audra", зроблений в далекому 1979 році, як в його образі стали проявлятися деякі знайомі обриси...

Займаймося спортом! Endomondo, або особистий тренер

Чому нам найчастіше бажають здоров’я? Думаю, тому що при проблемі з організмом всі інші проблеми відразу втрачають вагу. Тому бажаю всім здоров’я!

Але лише побажань замало…  Потрібно тренувати і загартовувати організм будь-яким чином, який вам до вподоби – велоспортом, бігом, спортзалом і т.д.

Та чому ж, коли всі знають корисність спорту лише невелика частина людей на постійній основі працюють над собою? Думаю, що основні моменти такі:

1.       Лінь

2.       Нудьга

3.       Відсутність цілі

Шалені дзвонарі. Відкриття Французької весни 2012.

Отож почалося все на Софіївській площі 4 квітня. І я з однокурсниками, й Ігор з компанією прийшли завчасно і без тисняви. Дівчатка добігали у середині вистави та не потрапили на площу: уже на середині Михайлівської, що сполучає Майдан з Софіївською, було забагато людей. У моєму осередку було спокійно і відносно вільно, як для вуличного дійства.

Біля дзвіниці собору височіло щось велике на кшталт підйомного крану, з якого звисав гак. На цей велетенський гак було начеплено металеву конструкцію, а навколо неї розпорошилося кілька споруд поменше.

Хотіла знайти Ігоря, та вирішила, що це небезпечно – ще загублюся. Потім так і сталося. Тож дивилися шоу окремо, кожен у своїй компанії )))) На щастя, хлопці-однокурсники височенькі: помахали руками в повітрі, і я їх знайшла.

Як робот захотiв людиною стати i що з цього вийшло

Новiтнi технологiї все бiльше входять у наше життя. Щодня ми семимильними кроками наближаємось до того дня, коли сюжети таких фiльмiв, як "Surrogates" та "I, robot" зовсiм уже не викликатимуть здивування чи слiв "Вау, це ж треба що придумали!", а скорiше навпаки - будуть просто сiрим буденним вiдображенням тих висот, яких досяг наш технократичний соцiум.
Ось вам i доказ: компанiя Quantic Dream, яка з 1997 року спецiалiзується на створеннi штучного iнтелекту (AI), нещодавно створила робота, який за багатьма фiзiологiчними та психологiчними ознаками схожий на людину: у робота жiночої статi (як би це дивно не звучало!) на iм'я Кара теж є серце, основнi внутрiшнi органи, шкiра, яка здатна до самовiдновлення, а за рiвнем iнтелекту Кара практично нiчим не гiрша за людину. Заявлений розробниками термiн "життя" робота, який скоро виконуватиме практично будь-якi забаганки свого власника, становить пiвтори сотнi рокiв. Не вiрите? Перегляньте вiдео:

Босиком по детству...

Знаете, давненько уже рвусь написать об этом. У нас же разрешается писать на всякие темы, правда?) Вот и я посчитала нужным выложить здесь капельку своих чувств и воспоминаний.

А речь пойдет о самой что ни на есть беззаботной, солнечной, теплой, веселой, светлой и незабываемой поре - о детстве. Надеюсь, оно у вас было именно таким. Вспоминая о нем, иногда на глаза наворачиваются слезы о том, что это чудесное, наполненное светом и радостью время уже давно кануло в прошлое и его от туда уже никогда не достать. Извините, если слишком меланхолично. Очень часто хочется еще раз "босиком" пробижаться по зеленой полянке нашего детства, освещенной теплым летним солнцем, с зеленой травкой и приятным ароматом летних цветов, с порхающими над ними бабочками, птичьми трелями. Просто, в некоторые моменты жизни, когда теряешь близких людей, с ними уходит и частичка этого твоего дорогого детства. Тогда ты более болезненно осознаешь, что его не вернуть.

В зимовому одязі по весняному Києву

Місце: Київ, Оболонська набережна
Пройдена відстань: 6 км
Учасники: Марікіта, Олегатор, Еліт, Максвел, Чешир, Ясата та гостя Клубу - Лєна.

Минулої неділі GLC провів чергову зустріч. Розпочалось усе в ресторані "Єврохата" на Оболоні, де активісти клубу у складі панночки Марікіти, панів Олегатора, Максвела, Чешира та Еліта вгледіли затишну кімнату з незвичним краєвидом за вікном.
"Вау! Черт возьми! А это еще что?!", - захоплено сказав дехто з наших, по-котячому глянувши у вікно, за яким відкривався вид на Кирилівське озеро, неймовірно красивий як для промзони мегаполіса. Місце видалось якраз вдалим для розмов на різні клубні теми, так що пакетик з ностальгічною грою "Land Unter" (по-нашому просто "Вівці") так і залишився лежати на столі...

Нам куди летіти, шановні?

Для корабля курс має першочергове значення. Корабель без курсу - як мурашник без матки, де серед мурах панує суцільний хаос.

Давайте уявимо, що Game Leaders Club - це великий космічний корабель, а його команда - це ми з вами.

В одному з фантастичних фільмів Земля гинула від катаклізмів, тому космічний корабель з останніми представниками людства мав досягнути віддаленої частини галактики, щоби відродити там людську цивілізацію.

День народження Макса У.

День народження Макса У.

Автор допису пан Григорій

Добридень, мої любенькі горняточка! Радий розказувати вам про визначну подію: як Макс Уханов (мій тезка) свій день народження святкував.

Почалося все з… запрошення. Сказали, що у гуртожитку тепло, то я одяг штани та й помчав на вас поглянути. Побачив, як Макс і Тая вийшли із супермаркету та героїчно тягли здобич до друзів, які вже чекали під гуртожитком. Макс та гості за годину створили повно страв – чарівні ручки.

Тая і Таня працювали окремо, пригадую таку приємну атмосферу серед цих дівчат, ніби їм там на кухні був справжнісінький рай. Аборигени тим часом заходили до місця куховарства у всяких справах та жартували, що тепер там підпільне виробництво їжі.

На додачу до моїх рідненьких, у той день з’явилися нові дійові особи: дехто Саньок, Ігорчик та Коля Курящий (мешкають разом з Максом), сестричка іменинника Оля (красуня) і її хлопець Філіп (іноземець). Згодом сіли смакувати.

Всім богиням присвячується!

З чого все почалося?)

Звісно, з Афродіти, давньогрецької богині неймовірної краси й грації, що постала у величезній мушлі з піни морської. На зміну їй прийшла середньовічна дама серця, герцогиня, мрія багатьох лицарів. Почуття, мрії, бажання - все це не мало виходити за межі її таємничого серця. Мила, пристрасна, але в той же час стримана та недосяжна. Іноді войовнича, патріотична, здатна на самопожертву заради честі та перемоги свого народу, мов легендарна Жанна Д'арк.
Весь цей час, долаючи перешкоди життя і канони суспільства, намагаючись змінити реальність, врятувати, переконати, встановити справедливість, зрозуміти, захистити, приголубити, спокусити, приголомшити та багато чого іншого, ця істота без перебільшення вплинула на хід історії людства та беззаперечно змінила світ на краще.

XXI століття...Стукіт черевичок по бруківці, невимушеність кучерів, приємна ледь помітна посмішка, небесна глибина в очах, вир почуттів у палаючому серці, відкритість, ніжність та щирість…

Артист

Середа, вечір, кінотеатр, день глядача, четверо друзів і неймовірні півтори години щастя з «Артистом». Нова, винахідлива, ретро-стильова стрічка захопила з перших секунд своїм неймовірним музичним супроводом, операторською, режисерською та акторською винахідливістю. Лауреат 5 головних оскарів.

Масниця в дружній компанії!

Привіт усім нашим читачам і дописувачам!
Кожен з нас знає Масляну чи Масницю, причому практика показує, що навіть ті, хто зовсім не поститься, адже смачно поласувати люблять усі :-).
Варто було б ще зазначити, що є й інші не менш колоритні назви, такі як Колодій, За́пусти, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові заговини. Кожна з цих назв, гармонійно доповнюючи одне одну, показує невимовну широту душі кожного українця, який шанує традиції і звичаї свого народу.


Тому пропустити святкування весняного пробудження природи Game Leaders Club, звичайно, не міг, і зібрання нашого Клубу останньої неділі лютого майже повним складом було неминучим :-)

Зимова птаха відлітає...)

Прочитавши цілком доречну статтю нашого Максвела, адже зима нас потрошку покидає, вирішила хоч на мить ще затримати її в нашій свідомості. Може вам здасться це трішечки дивним, але зима для мене - мов велика птаха, яка літає над містом та притрушує нас сніжком). Погодьтеся, якщо уявляти собі зиму саме такою, вибудовувати для себе якісь образи, втілювати всі пори року у певних казкових персонажів, легше та приємніше переносити холоди й морози, нестерпну спеку та невпинні песимістичні дощі). Так більше чекаєш літа, весну чи осінь. Але все зима є особливою порою в році, як на мене, а якщо сюди ще й додати новорічні та різдвяні свята, цікаві несподіванки, подарунки - і не лише від близьких та рідних, але й від природи, від життя, то все перестає бути таким вже "холодним, сірим та сумним", чи не так?) 

В свій час я присвятила зимі невеличкий віршик, після прочитання якого у вас, сподіваюсь, зародиться те саме бажання любити та радіти цій прекрасній порі року)

Зимовий настрій теж може бути чудом!

Ось і пройшла зима, принаймні календарно. У свої володіння поволі вступає весняна погода з її теплим сонечком та квітучим настроєм.
Кажи-не кажи, але багато кому чомусь зима не подобається: нібито чи може бути довподоби здавалось би постійна необхідність сидіти вдома чи на роботі та не вилазити з екранів всюдисущих ПК чи телевізорів? А всьому виною ставлять "трикляті" морози чи мокрі "непрохідні" відлиги - або носа відморозиш, або ноги змокнуть вщент.

Але це лише песимістична точка зору, бо зима це ще, так би мовити, й прекрасна можливість відпочити від літньої спеки, насолодитися красою "побілілої" природи. Та і активний відпочинок на будь-який смак же нібито ніхто не відміняв: лижі, ковзани, сноуборди, навіть пейнтбол чи страйкбол для наших послуг усю зиму...

Рецепт щасливого свята, або День народження нашої Тані!

Мабуть кожен з нас мріє мати здатність пригадувати і прокручувати в голові який тільки заманеться день чи подію. І, скажу я вам, це не так уже і складно, головне знати рецепт та знайти потрібний ключик, який тебе немов по карті проведе до ключової відправної точки свідомості, а далі уже, як кажуть, "справа техніки" :-)

Тим паче є такі дні, про які забувати просто неможна, особливо Дні народження. Тому, надолужуючи згаяний місяць, якраз про останнє і згадаємо, тим паче, що мова піде про свято нашої чарівної пані Taniell:


Отже, ділюсь спалахами пам'яті! ;-)

Ішов день 28-ий (не плутати з календарним Днем народження! ;-)) першого місяця нового року , який разом з добрячою частиною лютого видався щедрим на морози.
Потрібно відмітити, що пані іменинниця навіть у виборі "штаб-квартири" святкування проявила справжню натуру романтика, бо Андріївський узвіз навіть з переритою реконструкцією вулицею лишається справжньою окрасою Києва. До того ж, маршрут туди був вибраний не менш особливий і близький по серцю кожному киянину: що може бути краще, аніж проїхатись найбільш романтичним транспортом міста - Фунікулером :-)

Як ми грали в шахи. Зустріч друга.

Дата події: лютий 2012.
Місце події: Челентано на Виноградарі.
Присутні: п’ятеро.
Кількість дошок: з надлишком.
Додаткові забавки: гра на телефоні Ігоря.

Отже, зібралися десь о 14.00: двійко Максів, Сем, Ігор та одна пані. Почали з приємних розмов та смачненьких страв. Як часто буває, я знайшла можливість спробувати щось нове з чужої тарілки, сподобалося.¹

Як Дракоша на Євро в футбол гратиме

Тема "Євро-2012" продовжує набирати оберти: всі друковані та Інтернет-видання постійно публікують чергові новини й плітки про будівництво стадіонів та доріг, готелів та аеропортів...
Але давайте поглянемо на цю подію трохи під іншим кутом зору, так би мовити, жартома. Тим паче, що астрологи вже підкрутили свої календарі, склавши прогнози, як поведе себе Дракоша-2012 на футбольному полі в цьому році ;-)
Що з цього вийшло - дивіться нижче!


Малюнок і анекдоти взяті з газети "Урядовий кур'єр" від 9 лютого 2012 р.

Шахові баталії, або час, коли навіть чай ледь гріє мозок!

"Шахи - це гра для професіоналів", - скаже дехто.
"Так", - відповімо ми, - "Але якщо ви збираєтесь стати гросмейстером".
В решті випадків це чудова гра для всіх, навчитись якої може кожен.

Тому нещодавно у душах кількох членів Game Leaders Club визріла думка - а чому б не провести зустріч саме на цю тему? При обговореннях з рештою членів GLC виявилось, що грати в шахи майже всі-то вміють, проте остання партія у кожного була ой як давно!.. Ситуацію терміново потрібно було виправляти, результатом чого і стала ця стаття.


Як видно з фотографії вище, зібрались ми у підходящому по декору місці, який чудово пасував двом шаховим дошкам, на яких і відбулись запеклі баталії.

Матеріалізація далекого минулого

Які спогади нас пов'язують із дитинством?
Яскраві моменти зі шкільного життя? Подарунок, який ми так чекали і майже чарівним чином отримали від мами з татом на День народження чи Новий рік? Відвідування цікавих гуртків? Може навіть перший поцілунок?.. :-))
Тут можна скласти цілий список, причому чим довшим він буде, тим глибше ми поринемо у спогади... :-)

Не заглиблюючись у тему, скажу, що нещодавно став свідком одної дитячої забавки, про яку думав, що вона вже давно лишилась в минулому, або десь на складі металобрухту...
Зустрічайте - перегони саморобних машинок на спеціальному контактному треку!!! Яким би банальним це сьогодні не здавалось, але таке щастя, що діти досі цим займаються! Причому не тільки діти, це можна помітити з відео нижче. Його зняв у дитячому центрі позашкільної освіти, коли йшов на роботу до своєї групи у "Винахіднику". Так зацікавило, що ледь на заняття не спізнився)))



А які спогади пов'язують з дитинством вас? ;-)

Довгоочікуваня зустріч на тему "Мішечок з питаннями"

Правда ми частенько хочемо щось запитати, але боїмось це зробити? Чи то соромимось прямо поставити питання, чи то боїмось отримати "осуд" оточуючих. Але ми вирішили цю проблему - питання ставили анонімно. Потім вони перемішались і вуаля!


Отже, минулого четверга ми провели таку зустріч вперше. Благо - знайшлося підходяще затишне приміщення, де ніхто не заважав польоту думок...

Декілька фотографій на згадку:

"Сповідь покупця", "Загадка пошти, чи передноворічні сюрпризи" або "Боже, храни королеву!"

Десь так 14 грудня уже минулого року в рекламних каталогах на сайтах запримітив величезний набір LEGO під гордовитою назвою "Імперський флагман" (фото нижче). Бачив його і раніше, але на цей раз в мені щось перемкнуло. Коротше кажучи, я загорівся і вирішив зробити собі такий новорічний подарунок, тим більше пригадались давні дитячі мрії))


Але на цьому історія тільки починається.

"Магічний мішечок", або "Що ж нас чекає завтра?"

Привіт усім геймлідерам!
Маю честь повідомити, що підготовка до завтрашньої зустрічі практично завершена! Питання зібрані, підрихтовані (від вмісту граматичних помилок), оформлені та надруковані!


Вийшла ось така от купка :-)
Не дивуйтеся всіляким таблицям та цифрам, які проглядаються на фото - треба ж ліси хоч якось берегти! ))

Якщо запитаєте що було в цьому процесі підготовки найскладнішим, відповім одразу - нарізка! Півтори сотні з лишком шматків паперу - це вам не аби що! )) Під кінець навіть з'явилось відчуття, що ножиці затупились))

Але це все нічого, бо очікування завтрашньої зустрічі перевершує всіляку рутину! ;-)

P.S. Побажаю всім виспатись та набратися сили, щоби завтрашній день провести максимально ефективно і гідно вистояти під шквальним вогнем підступних запитань!
ПРОЦЕС ПІШОВ!.. ;-)

Еліт-на зустріч!

"Краще пізно, ніж ніколи" - каже народна мудрість. Цілком підтримуючи цю тезу, продовжую...

Далекого-далекого місяця грудня, року 2011, дня десятого, на запрошення високоповажного пана Еліта наш Клуб зібрався у затишному місці...
А привід був нетривіальний: ознайомитись з технікою релаксації під глибокодумною назвою "Синхрогімнастика". Господар провів майстер-клас по п'ятьом її базовим вправам, назви яких не менш інтригуючі: "Хльост", "Лижник", "Колиска", "Вис назад з проходом вниз" та "Футболіст".

Чекали на цю зустріч ми з нетерпінням, а у декого навіть руки чухалися від неймовірного бажання спробувати:


Але учасникам видалось не солодко, адже всі були вимушені:

- уважно слухати інструктора:

Новый-Новый год

Некоторые геймслидеры попросили написать про НГ. Получилось мазками-обрывками, так творилось уютнее :-)

Новый год праздновали вчетвером.

Посиделки друзей, а не членов клуба. И скорее семейная встреча, чем дружеская. Было уютно, спокойно, тепло.

Заботились друг о друге, время от времени сканировали реальность на наличие скуки, сторожили по очереди чайник, делились футболками, стульями и душевностью. Скука в ту новогоднюю ночь куда-то ушла и не вернулась.

Встретили бой часов с шутками и бенгальскими огнями.