- Гм, важке питання... Але хороше! - вiдповiв вiн, пожимаючи плечами, додавши з ностальгiчними нотками в голосi:
- Можна припустити, що колись таки був фанатом... Чого варте хоча б те, що в далекому 98-му на старенькому телевiзорi допiзна дивився практично всі матчi Чемпiонату свiту у Францiї, а їх результати кропiтливо записував у спецiальний аркуш... Та і матчі "Динамо" (Київ) тоді майже не пропускав.
- А чому ж тодi вагання?
- Проте закон пiдлостi вчинив так, що результати фiнальної гри з'явились там iз запiзненням на мiсяць, бо саме в цей день треба було їхати на відпочинок: "Францiя-Бразилiя 3:0"...
- А що ж далі сталося?
- У 1999-му з "Динамо" пішов Шевченко, а у 2000 - Ребров... Чомусь для мене це стало переломним моментом, та і "Динамо" далі стало грати відверто гірше. Після цього футбол став дивитися набагато рідше.
- А як же матчі Євро-2012? Все-таки Україна і Польща приймають Чемпіонат Європи! Будете їх дивитись?
- Чесно кажучи, особливо не планував, хіба що збирався подивитись чвертьфінал на НСК "Олімпійському", на який пощастило отримати квиточок. Чомусь віри в нашу збірну з часом поменшало...
- Серйозно, серйозно!.. А як вам вчорашня гра? Україна таки показала, що є ще порох в порохівницях, чи не так? Зіграти зі Швецією, 2:1, чим не хороший результат?
- Всю гру не бачив, проте пощастило бути свідком всіх 3 голів - матч транслювали у Макдональдсі. Після останнього поїхав додому. Знаєте, вулиці Києва ввечері такими порожніми і тихими я ще не бачив.
- Невже вони справді були тихими? А як же вболівальники? Вони ж і у спальних районах не пасуть задніх?
- В тому то і справа, що вийшовши з маршрутки о 23:35 все було аж надто тихо, а людей - ні души. Я подумав: "Матч вже мабуть закінчився, якщо так тихо, то наші, напевно, програли...".
- І що було далі?
- Наступні події буквально все перегорнули з ніг на голову: десь за 5 хвилин позаду мене вибухнув феєрверк, за ним ще один і ще один! До них приєдналися шалені вигуки з вікон багатоповерхівок! Це тривало безперервно! Чудове було дійство, хоч і невидиме! Вiтаю збірну з першою перемогою на Євро! Можливо після цього у мене повернеться віра в український футбол. Недаремно ж заморський диктор Київського метрополiтену при ологошеннi станцiї "Тараса Шевченка" каже приблизно так: "Tarasa SHEVCHENKA!!! station"... Браво, Україно! Браво, Шевченко! Шикарний дубль!
Знаєте, вулиці Києва ввечері такими порожніми і тихими я ще не бачив.)) Хм...мдя...Вот мне повезло какраз после матча ехать домой на машине и это просто жесть...столько пьяного, мягко говоря, люда я еще не видел и за рулем и на улице...Победа победой, но терять моральный облик-это последнее дело.
ВідповістиВидалитиПоддерживаю - терять облик низя. Как один из тех, кто брел в толпе, изрядно на веселе и накричавшись всласть, авторитетно заявляю - это было ужасно. Весело, динамично, патриотично, позитивно, да... но ужасно. Шум, крики, трубы-гуделки, разрисованные "дикари" с флагами своей страны в качестве плаща и много-много-много пустых бутылок и банок, хрустящих под ногами. Перекрытое дорожное движение и входы в метрополитен, и песни.. много-много песен.. часов до 2-х, а то и больше.. Ох.. Больше никогда. Нет, никогда.. Ну разве что еще пару раз и все..
ВідповістиВидалити...))) я також була у фан-зоні тоді, а заходячи у тролейбус 24 о 2й ночі почула: "Собака любит мясо!!!!!" Це агресивно та переконливо волав дуже веселенький пасажир троля. Я заходила і боялася, що він собака, а я мясо... Тож швидко просунулася вперед до спокійніших місць. А потім почула усе речення: "Собака любит мясо, собака любит сыр, а я люблю Динамо, Динамо мой кумир!!!!". Футбол це кльово! ))))
ВідповістиВидалити