Матеріалізація далекого минулого

Які спогади нас пов'язують із дитинством?
Яскраві моменти зі шкільного життя? Подарунок, який ми так чекали і майже чарівним чином отримали від мами з татом на День народження чи Новий рік? Відвідування цікавих гуртків? Може навіть перший поцілунок?.. :-))
Тут можна скласти цілий список, причому чим довшим він буде, тим глибше ми поринемо у спогади... :-)

Не заглиблюючись у тему, скажу, що нещодавно став свідком одної дитячої забавки, про яку думав, що вона вже давно лишилась в минулому, або десь на складі металобрухту...
Зустрічайте - перегони саморобних машинок на спеціальному контактному треку!!! Яким би банальним це сьогодні не здавалось, але таке щастя, що діти досі цим займаються! Причому не тільки діти, це можна помітити з відео нижче. Його зняв у дитячому центрі позашкільної освіти, коли йшов на роботу до своєї групи у "Винахіднику". Так зацікавило, що ледь на заняття не спізнився)))



А які спогади пов'язують з дитинством вас? ;-)

Таке нове дитинство

Це нам здається, що ми знаємо їх як себе, - скажу я вам. Чесно кажучи, до недавнього часу я оцінював сучасних дітей з призми свого власного дитинства, можна сказати - нашого з вами дитинства. А час пливе, все змінюється, а діти - тим паче. На перший погляд здавалось би все так само: бажання пізнавати світ, ігри, наслідування дорослих... Але, на мою думку, в останньому і криється справжня причина деяких разючих змін. Наш дорослий світ став настільки швидкоплинний, що і діти під це підлаштовуються, ніби це гра така - а вони в цьому справжні майстри!

Особливо яскраво я це став помічати останні пару місяців при безпосередніх контактах з дітьми під час навчання на вчителя в Технічній студії "Винахідник", центрі розвитку та навчання з конструкторами LEGO.
До речі, знайомтесь, моя перша група: Валерія, Міша, Саша, Олексій, Остап і Богдан:


У кожного з них своя власна думка, погляд на оточуючі речі, людей, ситуації. Мені навіть іноді здається, що ці та інші діти у свої 8-9 років вже в багато чому стають розумнішими за нас, більш підготовленими. А якими вони стануть коли досягнуть нашого віку?!

P.S. В будь-якому випадку найкращим лишається те, що діти лишаються дітьми в який би час не потрапили: такими ж безпосередніми, добрими, усміхненими особистостями, які в майбутнє дивляться з таким непорушним оптимізмом, якому можна тільки вчитись!