Dejavu, або Місце зустрічі - Світязь!

Поїздка на Світязь таки відбулась!
З цієї нагоди вашій увазі пропонується невеликий літопис, як це все пройшло з погляду мого сприйняття та об'єктиву фотоапарату.
Київський актив виїхав з міста раннім ранком і завдяки відмінній дорозі Київ-Ковель-Ягодин до місцяпризначення дістався ще перед полуднем. Кілька фотоепізодів з дороги:

Перекус у чистім полі, або пікнік на узбіччі (майже по Стругацьким):

На задньому плані пару розганяють градирні Рівненської АЕС:

Гуси на відпочинку. За озерцем автомобільний міст через річку Стир:

У коника хоч і зв'язані передні лапи, але вітер в полі він таки жене:

На роздоріжжі...
До кордону з Польщею всього-то 17 кілометрів. Наш поворот ховається за знаком "Головна дорога":

Отже, ми приїхали, привітались/познайомились, розмістились... Що зволікати - пора на озеро!

Підійшовши до берега величного Світязя, справжньої окраси України, першою з'явилась думка: "Це ж треба, я тут був минулого року!", але деякі корективи у місцесприйняття ввести треба було, адже дещо змінилось - передусім, з'явились усілякі "понаїхали", цебто, як і ми - туристи))

Та ще й покупатися можна було!
А водичка то яка!
Тепла-тепла, і дуже м'яка!

Освоївшись, очі почали шукати чогось нового. І знайшли - катамарани! Ось вони, мрії дитинства! І дві години катання (чи плавання, хто зна?..) - це вам не абищо! Словом, клас!







Камиш-камиш, чи що воно таке... Як ви бачили у відео, плавати по цих острівцях зелені видалось дуже живописно!

Трохи згодом, насолодившись раєм озерного плавання на катамарані, Марікіта вирішила спробувати себе у ролі гондольєрши:

Думаю, в тему буде згадати епічне відео минулого року під відомим девізом "Гондольєр!" © (всі права при потребі захистимо, не хвилюйся, Максе ;-))



В перший вечір нас привітав досить значний, але не надто довгий дощик, після закінчення якого знову потягнуло гуляти. Так ми зустріли ось цих кумедних створінь природи:

Знайомтесь - світовий чемпіон по собачому плаванню на катамаранах! Я не жартую, цей пес справді до того плавав на катамарані, ну хіба що педалі ще не навчився крутити :))

"А ви спробуйте візьміть цю фортецю! Мяу, мяу, мяу... Ня, ня, ня..." (OMG, я передивився аніме!!!)

Коли ми йшли назад, це ж чудо на ім'я Сторожовий Кіт нарешті злізло зі своєї міні-фортеці, переслідуючи у майже повній темряві когось дуже цікавого:

Так, так, знайомтесь - Зелена Жабка:

Отже, за цілий день наїздившись, накупавшись, натакатавшись, нагулявшись, ми повернулись до нашої тимчасової штаб-квартири. Ось так вона виглядала вночі:

Спати ще не хотілося, тому діставши на кухні чайника, ми влаштували нічні посиденьки під гаслами "Вперед! Стань чемпіоном у "Цитаделях" та "Чия "Jungle Speed" виявиться вище?!".

Наступного дня озерні посиденьки були ще комфортнішими:

А вечеря взагалі переросла у родинно-дружню гру під назвою "Асоціативний зіпсований телефон". Так багато ми мабуть ще ніколи не сміялись!!!

Зрештою, поїздка таки підійшла до завершення, майже на три дні об'єднавши сімох людей з двох куточків України - Києва і Львова, подаруваваши незабутні враження і чудовий настрій!

P.S. По дорозі у Київ ми зупинились перекусити у затишному місці на узліссі біля кордону між Волинською та Рівненською областями, і ось цей красунчик прибіг з нами познайомитись:

P.P.S. Апетит у песика був відмінний!