Як п'ятірка GLC-учасників пропустила зустріч у найсмачнішому піца-вагоні метро

Минулий четвер видався знаковим, адже після довгенької (і, на жаль, традиційної для літа) перерви GLC зібрався аж у половинному складі. Приводу шукати було не треба, бо всі скучили одне за одним, до того ж кожен мав щось що розповісти.

А тепер про присутніх. Хоча... Мабуть напишу про відсутніх, навівши щодо них кілька всім знайомих по розсилці цитат.

Отже, відсутні у складі

1. "Та редиска, яка тікає додому"
2. "Вибачте, в мене змінилися плани, я завтра не зможу"
3,4,5. "После прочтения "Алисы в стране чудес" я поняла, что Чеширские коты гораздо лучше умеют исчезать, чем появляться (появляются не полностью) )))) а вот про Элитных господ и Оллегаторов-блондинов там не писалось..."

пропустили наступне:

а) неперевершені розповіді про літнє перебування в трьох країнах на двох континентах, підкріплені листівками, фотографіями й автентичними монетами:

б) видовище як Астату після смакування чудо-чукерок Ясати явно змінили батарейки й підкрутили тактову частоту:

в) чергове святкування вікопомного двадцять-дванядцятого:

г) тим часом, як з тунелю позаду нестримно насувався прикрашений сумочками потяг:

До наступних, надіюсь, більш людних зустрічей!