День народження Макса У.

День народження Макса У.

Автор допису пан Григорій

Добридень, мої любенькі горняточка! Радий розказувати вам про визначну подію: як Макс Уханов (мій тезка) свій день народження святкував.

Почалося все з… запрошення. Сказали, що у гуртожитку тепло, то я одяг штани та й помчав на вас поглянути. Побачив, як Макс і Тая вийшли із супермаркету та героїчно тягли здобич до друзів, які вже чекали під гуртожитком. Макс та гості за годину створили повно страв – чарівні ручки.

Тая і Таня працювали окремо, пригадую таку приємну атмосферу серед цих дівчат, ніби їм там на кухні був справжнісінький рай. Аборигени тим часом заходили до місця куховарства у всяких справах та жартували, що тепер там підпільне виробництво їжі.

На додачу до моїх рідненьких, у той день з’явилися нові дійові особи: дехто Саньок, Ігорчик та Коля Курящий (мешкають разом з Максом), сестричка іменинника Оля (красуня) і її хлопець Філіп (іноземець). Згодом сіли смакувати.

Гості (Таня, Оля з Філіпом) принесли з собою салатики, які додали усім гарного настрою, а столу – пишності та яскравості. Мені стільчика не знайшлося, тож мусив спостерігати стоячи, що було незручно. Потім я роззирнувся і комфортненько вмостився серед ноутів Санька та Ігоря, на їхніх столах.

Тим часом, присутні узяли з господаря приклад розмовляти бусурманською мовою, щоб розумів Філіп, а я розчулився. Майко гожий! Заради однієї людини ці добряги влаштували собі майстер-клас з англійської мови! А кажуть, молодь не чемна, не приязна та не зна нічого! Не вірте!



Іще не було мовлено жодного тосту, аж зателефонував Сєня та по гучномовцю привітав Макса. Це був чудовий початок, на мою думку, проте компанія заперечила, що дзвінок за тост не рахується, бо Кіт не прийшов. Я зробив висновок, що Сєню тут дуже люблять, адже незважаючи на купу народу, за ним скучали. І тільки Тая потім підтримала мене і все плуталася, який за рахунком тост…

">

Більшість привітань виголошувалося англійською, Макс сяяв від радості, а люди затиналися від хвилювання і не тільки. Я знову розчулився, слухаючи своїх милих горняточок…



Потім почесно та поетапно дарували дарунки. Плакат, гаманець, гру, лєго-дзюдоїста… Останнє диво прибуло на замовлення Максвела з Гонконгу (Дід Парнас каже, там якісь варвари вузькоокі живуть), а пакетик був вигадливо перевірений на вміст власне дзюдоїста.



Дуже я вподобав і ватман, розмальований моїми рідненькими. Друзі старанно і довго прикрашали біле кольоровими істотами, будівлями, квітами, з’явився навіть міст. І дракон (ще той красунчик). Щоб завершити задум, Таня майстерно вмостила Макса У. майже у кожному намальованому елементі, тож наш студент виглядає з гелікоптера, веде авто, пливе у човнику та світить сонячно усім згори. Він такий само живчик у житті – встигає купу справ переробити, та ще й як ефективно! Отже, плакат втілив у собі реалії життя: хоч круть, хоч верть, а правда. : )



Згодом Оля, Філіп та Іра покинули нас на цей вечір, а Максвел обіцяв повернутися.



Горняточка грали спочатку у мафію.



Вони у мене дуже дисципліновані та чемні: усі висловлювалися вчасно і по черзі. Таня талановито ховалася у своєму спокої та незворушно мочила жителів міста. І Марі гарно вживалася у ролю, поблискувала очима… впевнений був мафіозі.



Усі хрещені батєчки видалися на славу того вечора. Коля також спробував та насолодився грою. Отак розбещують мої любі незнайомців: вчать їх брехати.



А хлопці Ігорі пізнавали таємниці професії ведучого. Макс під час гри оглядав оселю теплим поглядом та ніби огортав кімнату щастям.

Астат вірно нотував вечір у фотографіях: талановитий рідненький. Міцним горішком виявилася Тая, що безваріантно примружувала очі від спалаху.



Та Ігор не здався й переміг:



Подарункова гра з магічною назвою «7 чудес» не підкорилася:



Тая і Коля вперто читали правила, але висновкували: не розібратися, без Сєні не розібратися!



Щоправда, опісля хлопці таки опанували гру, та більшість горняточок ще її не спробували.

Натомість вирішили бавитися у звіра – у крокодила. Тут і Максвел прийшов від діток. Отож, поставили стільці по колу, та конференц-кімната почала кривулькатися, хто як уміє.





Найбільше порадував Оллегатор, та що дивуватися, якщо він називає себе так!

Одну показуху було вирішено занести до місцевої книги рекордів Кінеса (Арсеній виправляє, Гінеса, вибачте, не розумію новомодин усіх). А діло було так: вийшов на сцену Оллегатор та склав руки у молитві. Через хвилини важких думкоблукань здогадалися, що це каста! Слово загадане означало касторку. Майко гожий! А гладіолус, показаний через праску! Оллегаторе, ти сам і є той Кінес (Гінес, Гінес, мовчи, Арсенію!)





">

До речі, Дід Парнас також Гінес, він второпав одразу, що показував Олежка! А я думав, лежить на печі старий, що там петрить. :) І вислів «горняточка» він вперше вжив, то я у нього стирив, прости-рости.

Дід вмовив мене попитати любеньких та викласти їхні спогади з приводу іменин Макса. Я так і зробив, отже, поділюся з вами:

Марі:

Все було чудово, в Макса хороші друзі, затишна атмосфера, Олег віджигав на «крокодилі», ніхто, так як він, не показує асоціації)))...

Максвел:

…- слово, яке найбільше можна асоціювати з ДН Макса - "день сюрпризів": англійська мова, нові знайомства і т.д.;
- можна згадати, як віджигала парочка "Антон - Олег", їм хтось навіть кумедні прізвиська давав (навіть Філіп), я особисто сказав "Бівіс і Батхед"));
- Олежка мені пишався, що таки зміг Антону влити в рюмку з соком добряче якогось спиртного (Антон же завжди відмовляється), при чому так, що Антон ніби і не здогадався. Принаймні Олег так казав;



- запам'яталась фраза Макса, коли я запитав після повернення "Ну як, в 7 Чудес зіграли?", то він відповів щось в стилі: "Мы не играли - без Сени не разобраться)";
- сам не пам'ятаю (мабуть, я тоді на роботі був), але багато хто казав, що Олег весело показував свої слова в "Показусі".

Астат:

Найцікавіше:
- англійський гурток;
- крокодил - особливо касторка і дюралюміній);
- Jack Daniels;
- ненапружена атмосфера.

Таніель:

Море салатов и всяких вкусностей, по-домашнему знакомых и необычных в то же время). Спокойная и до неузнаваемости хладнокровная, трудно различимая мафия))). "Касторка" рулит). Гладиолус тоже). Теперь буду знать, что это - производное от слова "гладить", да еще и утюгом))). Это самое яркое для меня).

Іринка:

Было очень классно услышать поздравления приболевших (тех, кто не смог быть с нами).
Очень забавно было, что из-за присутствия иностранца все тосты приходилось говорить на английском.
А вообще, было очень увлекательно праздновать ДР огромной толпой в небольшой комнате студетнческого общежития. Даже не знаю, как мы там поместились )))).
К сожалению, для больших комментариев я слишком рано ушла.

Оллє:

Ну вот опять придется браться за перо... А я думал, что уже не настанет день, когда я опять буду испытывать терпение бумажного листа, а в данном случае, поверхность жк монитора... Настало время протестировать пальчики на скорость и ловкость...)
Итак, поностальгируем на досуге о былых наивных временах.....В последнее время меня настойчиво просят написать авторскую рефлексию по поводу массово-культурно-питейно-горячительного мероприятия, приуроченного к юбилею, а точнее, 20-ти летию многоуважаемого товарища и нашего соратника, коего в миру принято величать М. Уханов, подпольная-блатная кличка "Ухо"...



...обладатель черного пояса по "Дзюдо", славится умением крошить силикатные кирпичи серединой ребра ладони, при этом не издавая ни звука, также мастерски умеет запекать куриную тушку по рецепту "Далай Ламы ХIV", пить "Джек Дэниелс" и не трезветь, то есть не пьянеть...) Если подытожить тот знаменательный день, то можно сказать, что он удался на славу, а это значит, что господин Сулимов А.В в очередной раз не заметил как его товарищ Мартыненко О.Г наглым и бесчеловечным образом подлил британский виски в украинскую "Пепси" Сулимова А. В, в последствии, последовало возмужение, то есть возмущение гражданина А. В. по случаю данного происшествия, но под воздействием градусов данный гражданин быстро успокоился и не оказывал особо опасного сопротивления, видать, плохо учил СОПРОМАТ)). В остальном день прошел воодушевленно, ударно, под лозунги здравия и процветания дорогого товарища Уханова) Гип-Гип УРААА!!!

І… увага… сюрприз допису… Коля!:

…ну перше, що хотілось би відмітити так це гра в мафію) я взагалі то до цього грав декілька разів, проте ця гра запам'ятається надовго) весело було) потім "показуха") також незабутні враження) ну всі там були і все бачили) та й застілля було таке незвичайне, що не могло не сподобатись) мабуть, незвичайну нотку внесла присутність іноземця, тости та спілкування англійською) в принципі, всі свята такого характеру веселі, проте це виділялось, а мабуть, запам'ятається на все життя) я на це надіюсь) одним словом, все було КРУТО!

Потім йшли разом до метро. Гарний вечір видався. Дякую Богові, що є такі друзі та такі вечори!!!

Ваш пан Григорій.