Оздоблюючи стенд нашої команди в перший день Відкритого європейського чемпіонату FLL в Іспанії 28-31 травня, ми розмірковували, як саме подати його концепцію і тим самим ще й заохотити представників інших команд до креативу. Були різні ідеї (як от настільні ігри за нашим столом), аж тут від одного з наших учасників пролунала пропозиція: "Давайте збирати прапори різних країн!".
Натхненно запалившись, за 3 дні ми без особливого ажіотажу назбирали 37 прапорів, які нам залюбки малювали учасники чемпіонату, що з'їхались у Памплону з різних куточків світу:
Прапорці оригінально довершили наш стенд. Дехто ще й залишив побажання, чи просто креативно розписався.
ПЕРЕДМОВА АВТОРА: Логічно припустити, що ця стаття мала б бути опублікована ще наприкінці цього серпня, але вже як є. До того ж, опублікувати її зараз - непоганий привід згадати це літо: тепле, багате на враження й чудові спогади! Сама стаття, до речі, яку ви маєте змогу прочитати нижче, була написана ще в Сеулі в затишній колоритній кав'ярні "Кафе Принц №1".
І ось наступив корейський ранок, перший в іншому краєчку світу, за 7600 кілометрів від дому.
Так як в нашому готелі, по всім враженням першокласному, харчування включене не було, тому турбота про їжу лягла на наші з Марікітою плечі. Але це не додавало великих незручностей, бо дало додатковий поштовх відвідувати місцеві ресторанчики, чи банально розвідувати розташування все нових і нових магазинів.
А того ранку ми просто вирушили у свою першу мандрівку за місто. За допомогою привітного конс'єржа на першому поверсі дізналися як дістатися міжміського автобусного терміналу Чеджу, де після невеликого культурного шоку (на мапі назви станцій практично всі корейською) таки купили потрібні квитки на автобус, що слідує прибережним маршрутом по східній частині острова.
Мов чистий кришталь у нас екологія,
Робототехніка - нова технологія.
Збулася мрія твоя і моя,
Нарешті планета у нас є своя!
Планета МАН чудова і класна,
тут роботів кожен складає прекрасно.
Збулася мрія твоя і моя,
Нарешті планета у нас є своя!
Хто пам'ятає мою минулорічну статтю, той може пригадати, як багато приємних вражень я привіз після 12 днів перебування у мальовничому Славському.
То ж цього року було приємно вдруге отримати запрошення від Львівської обласної Малої академії наук взяти участь у Всеукраїнській літній школі з робототехніки.
У 2013-му місце проведення змінило прописку, перемістившись до Брюховичів, селища міського типу зовсім поряд зі Львовом. Про це і більше дивіться нижче!
Зустрівшись з паном Елітом похмуро-сонячним суботнім ранком, попрямували в інший кінець міста до кінотеатру "Ленінград", де мав проходити фестиваль японської культури і аніме "Квітуча сакура".
Проте, потрапивши на місце, побачене слабко нагадувало фестиваль, а скоріше виявилось зборами слабкоорганізованих дівчат-тінейджерів фанаток аніме, які за нетривіальну ціну вхідного квитка прийшли понаряджатися в кімоно і потусити разом.
Поїздка в Німеччину пройшла вже давненько, але захотілося поділитися фотографіями, які, так би мовити, не потрапили в "парадні". Як на мене, то по ним можна зробити досить оригінальний висновок про сучасну Німеччину:
Площа перед вокзалом у маленькому містечку. Одразу видно, що бал там правлять зовсім не "чотириколісні коні":
Хто може мені пояснити що означає цей знак? Логіка яка? Ним обвішані платформи ледь не всіх вокзалів і станцій залізниці "DB":
Доброї ночі, шановне панство!
Кожну людину час від часу турбують певні страхи. Хтось боїться спізнитись на роботу, хтось - почути дурне слово, хтось не може дивитись на бридких комах. Словом - кожному своє.
Людина - істота загадкова...
Але це додає нам шарму! Не даремно ж підступні інопланетяни що не день так і жадають когось викрасти...
Чекайте-чекайте! Ну чого ви вже подумали, що обов'язково досліди над нами проводити! Може просто покатати по своїй галактиці хочуть? Чи жадають знайти нових друзів... А ось вам, до речі, і черговий страх-жах, що теж турбує чималеньку частину людства. Скажете "ні"? Гляньте фільм "Четвертий вид" - так потім зо три дні спати не захочеться... А що - фільм нічого так, Міла Йовович зіграла шикарно!
Ну а тепер питання: "А чого боїтесь ви?". Чи може боялись в дитинстві, а тепер перемогли це і безмірно радієте своїй переконливій силі бути вище себе колишнього. Бо, мабуть, важливий не сам страх, а процеси, які він викликає...
Для розігріву пропоную подивитися геймплейне відео однієї з ігор українсько-французької компанії Frogwares. Не бійтеся, ця компанія продукує не хоррор-екшени, а навпаки - безупинно творить чергові детективні забавки про походеньки Шерлока Холмса - де тут взагалі страхам братись, бо ж в таких іграх думати треба! Але, хотіли вони того чи ні, а в гру ненавмисне закрався баг у вигляді Джона Ватсона, персона якого чомусь не хоче просто ходити за головним героєм, а по власному бажанню телепортується з одної точки в іншу. Що з цього вийшло - дивіться нижче, благо озвучка у ролику просто шикарна!
