Щось у авторки психоаналітичних переказів життя часто стрибає догори ногами, через голову та взагалі поводить себе безкультурно-скажено. Попри це авторка і життя загалом задоволені одна одним та чудово співіснують. Отож пробачте їм цей допис, що мав народитися тижні тому :) Вітайте переношене дитятко:
Зустріч відбулася давно-давно, ще осінню, у ПХ. Зібралося багацько. Double Max, Mari, Astat, Elite та… Jasata. Не забули нікого? У цей час коти блукали кривими ріжними доріжками, а люди Т. святкували визначні родинні події :).
Maxvell притяг планшет (низький уклін). Були слайди на планшеті, смайлики у душі та розповідь про те, як в історію людства увійшов психоаналіз. А отже, казалося переважно про Фройда.
Слухачі виявилися трошки батяристі 1, проте уважні та гідні. Jasata спочатку хвилювалася, але побачила, що всім цікава, та й заспокоїлася. «Висловлюю вдячність шановному панству за те, що подарували мені отаку першу у житті чудову лекцію», - згодом подумає вона.
А ще грали у Діксі, та про це писалося.
Є нагода підбити підсумки лекції (хто має гарну пам'ять – обертайте колесо мишеняти).
Передтечією психоаналізу став гіпноз, популярний тогочасний засіб лікувати істерію (збирана назва цілої жмені психічних хвороб). Фройд вивчився на невропатолога, кілька років завідував таким відділенням для діток і подався у гіпноз шукати першовитоки психічних розладів. Тоді ж історія підкинула кілька випадків, у яких встановили взаємозв’язок між розкриттям причин симптомів та зникненням отих симптомів. Вирішили, що під гіпнозом варто розвідати, чому пацієнт нервує, яку пов'язану травму отримав у дитинстві, та у трансі його переконати, що давня болісна подія сталася інакше.
Гіпноз повною мірою Фройда не задовольнив (або ж не підкорився), отож вчений відмовився від такого непевного лікувального засобу та зрештою використовував метод вільних асоціацій: коли пацієнт верзе, що забажає, а пан лікар уважно аналізує та вишукує причини хвороб. Психів аналізувати – от вам і психоаналіз (ну насправді психіку). Так він і виник.
Згадували про кокаїн та листи нареченій, про самоаналіз дядька Ф. та всяку критику сучасників.
Ще говорили про лібідо (життєву силу, котра має у першопочатках сексуальність), сублімації (окультурювання первісних інстинктів), фіксації (на минулому), регресії, проекції (свого світу, почуттів на зовнішні об’єкти), інтроекції (внесення у внутрішнє зовнішнього) і усьо такоє.
До речі, це все розповідалося за вельми читабельним підручником В.М.Лейбіна «Психоаналіз» ( 2-ге видання!:) )
Чудові посиденьки були. І пізнавальні, і веселі. Astat вже давно поділився відяшкою:
урвався терпець завантажувати
1. Ото почитайте оце тут http://galinfo.com.ua/news/78999.html про батярів – дуже і дуже цікаво, а ще смішно. Нарис від Юрія Винничука, що його ми на власні очі спостерігали колись на літературному вечорі. Такий щирий і сором’язливий дядько, який протестував проти аплодисментів на честь його скромних доробків.
Цьомаю усіх у носик від імені Jasatи. І як каже Elite – мяу-мяу!!!
Ще раз дякую за лекцію. Стаття читається дуже весело і не вимушено. Ностальгійка взяла:))
ВідповістиВидалития згадала кумедних сов))
ВідповістиВидалитиО так! :)
ВідповістиВидалитиЩиро шкодую що не зміг піти на лекцію. Судячи з данного звіту та відгуків, що чув від наших, лекція була цікава і пройшла на хвилі позитиву.
ВідповістиВидалитиP.S.: Записав до словника "батяр" та "криві ріжні доріжки", няяя ^_^...
Дякую за статтю! Особливо хочу відмітити стислий виклад матеріалу лекції, який ти навела курсивом: якраз пригадав, що за цей час забулось)))
ВідповістиВидалитиДякую за відео!!!!
ВідповістиВидалити