Всім привіт! Оскільки ми з вами бачимось і чуємось рідкесенько ( і ясно чому- адже в кожного з нас свої справи , турботи та відрядження, а також діти:))), тому блог в цььому плані нас усіх рятує.
В суботу проїзжали з Ігорем повз мій університет, на які витрачено, як в тому анекдоті сказано "кращі роки свого життя". От і закортіло побалакати з вами про вибір професії, вашу роботу, кар'єрний ріст і дізнатись, чи задоволені ви своєю роботою.
На сайті відомого видання УП знайшла схожу статтю по даній тематиці
(далі цитата видання):
"Люди витрачають на роботу більше половини усього свого життєвого часу. Але одночасно робота – найбільше джерело розчарування для переважної більшості населення світу.
За дослідженнями Gallup – 63% працівників світу не задоволені тим, чим займаються. 24% вкрай незадоволені, нещасливі і ворожо налаштовані до роботодавця. Лише 13% задоволені.
Дослідження ОECD вказує на те, що самозайняті люди більш щасливі, ніж наймані працівники (серед заможних людей).
Ключову роль у задоволеності роботою грають психологічні аспекти – різноманітність праці, її усвідомленість, суспільна цінність, характер взаємин з колегами і керівництвом.
В Україні своєю роботою задоволені лише 10%, у Білорусі – 9%, в Азербайджані – 5%".
Спершу хочу поділитися з вами своїм досвідом вибору професії та різноманітних кар'єрних успіхів та неуспіхів:)
Любов до іноземних мов мені, як я вважаю, прищепив мій татусь ще в ранньому дитинстві, коли приблизно у 6 років вчив свою маленьку донечку вимовляти надважке на той час слово "squirrel":) Наводжу саме цей приклад, адже, як самі бачите, словечко це не так то вже й легко вимовити навіть дорослому. Та й ні для кого не секрет, що закарбовується в пам'яті найбільш емоційне - чи дуже хороше, чи дуже погане, чи ще якесь "дуже":) Ось і запам'яталось мені з усіх найбільше це слово. Вже у школі любила англійську найбільше з усіх інших предметів і мабуть завдяки своїй вчительці. Інколи навіть випадала особлива привілегія- перевіряти контрольні зошити своїх же однокласників (надіюсь, вони про це не знали:))). Саме ця вчителька, стиль її викладання та немаленька стопка журналів "Єшко", які колись виписував мій татко, підштовхнули мене до вступу в коледж на факультет англійської мови. Через 3 роки вирішила я спробувати, як це здати близько 12 іспитів за тиждень (аби отримати атестат про повну середню освіту) і вже потім вдалося вступити до Лінгвістичного університету на факультет німецької мови та літератури. Чому німецької?- спитаєте ви. А все тому, що за рік до цього ми почали вивчати її в коледжі, а оскільки часто щось нове і важке приваблює, а якщо ти ще й відчуваєш в собі до нього потенціал і цікавість, із задоволенням берешся до його опанування. Викладати мови почала вже на останніх курсах універу- це були переважно приватні уроки й курси. Потім маркетингова компанія, що проводить перевірки по якості обслуговування, потім трішки довелося попрацювати в готелі. Ну й на цьому професійний мій шлях призупинився, і почалась інша не менш цікава і відповідальна місія - всім відомо, яка:)
Вибачте, що змусила читати вас моє "резюме", проте я весь час намагалась працювати на роботі, яка крім матеріального, приносить ще й моральне задоволення- від самого процесу праці, від результатів твоєї роботи, від спілкування з колегами.
Хотілося б запитати вашу думку- чи вважаєте ви, що слід працювати по спеціальності, застосовуючи в улюбленій сфері свої найкращі знання та вміння чи це не обов'язково.
Як ви думаєте, робота має бути перш за все джерелом доходу чи все ж поєднувати в собі матеріальну і психологічну складову (цікавість, нерутинність, задоволення від роботи)?
Чи ви задоволені своєю нинішньою роботою? Які, на вашу думку, основні критерії "задоволеності"?
Уявімо, якби ви хотіли звільнитись з вашої нинішньої роботи і повернутись на попереднє робоче місце - ви б швидше обрали:
- хороший колектив+важка робота у вашій галузі+нормальна зарплата
- хороший колектив+робота у галузі+малий дохід
- не дуже привітні колеги+цікава робота, але не у вашій галузі+нормальна зарплата
- робота на себе+ у вашій галузі+малий дохід?
Розумію, при виборі кожного варіанту є свої нюанси, але все ж - що б із вищенаведеного ви обрали і чому? Якщо у вас є конкретні власні приклади, наведіть їх як аргументацію до ваших відповідей.
Дуже надіюсь, що ви відносите себе до числа тих 10% українців, які задоволені своєю роботою:)
Дякую за ваші відповіді!
Давайте частіше зустрічатись хоча б ось так "пасивно":)
Всім гарного настрою!
P.S. Посилання на статтю УП нижче
http://www.pravda.com.ua/articles/2016/07/18/7114746/index.amp
В суботу проїзжали з Ігорем повз мій університет, на які витрачено, як в тому анекдоті сказано "кращі роки свого життя". От і закортіло побалакати з вами про вибір професії, вашу роботу, кар'єрний ріст і дізнатись, чи задоволені ви своєю роботою.
На сайті відомого видання УП знайшла схожу статтю по даній тематиці
(далі цитата видання):
"Люди витрачають на роботу більше половини усього свого життєвого часу. Але одночасно робота – найбільше джерело розчарування для переважної більшості населення світу.
За дослідженнями Gallup – 63% працівників світу не задоволені тим, чим займаються. 24% вкрай незадоволені, нещасливі і ворожо налаштовані до роботодавця. Лише 13% задоволені.
Дослідження ОECD вказує на те, що самозайняті люди більш щасливі, ніж наймані працівники (серед заможних людей).
Ключову роль у задоволеності роботою грають психологічні аспекти – різноманітність праці, її усвідомленість, суспільна цінність, характер взаємин з колегами і керівництвом.
В Україні своєю роботою задоволені лише 10%, у Білорусі – 9%, в Азербайджані – 5%".
Спершу хочу поділитися з вами своїм досвідом вибору професії та різноманітних кар'єрних успіхів та неуспіхів:)
Любов до іноземних мов мені, як я вважаю, прищепив мій татусь ще в ранньому дитинстві, коли приблизно у 6 років вчив свою маленьку донечку вимовляти надважке на той час слово "squirrel":) Наводжу саме цей приклад, адже, як самі бачите, словечко це не так то вже й легко вимовити навіть дорослому. Та й ні для кого не секрет, що закарбовується в пам'яті найбільш емоційне - чи дуже хороше, чи дуже погане, чи ще якесь "дуже":) Ось і запам'яталось мені з усіх найбільше це слово. Вже у школі любила англійську найбільше з усіх інших предметів і мабуть завдяки своїй вчительці. Інколи навіть випадала особлива привілегія- перевіряти контрольні зошити своїх же однокласників (надіюсь, вони про це не знали:))). Саме ця вчителька, стиль її викладання та немаленька стопка журналів "Єшко", які колись виписував мій татко, підштовхнули мене до вступу в коледж на факультет англійської мови. Через 3 роки вирішила я спробувати, як це здати близько 12 іспитів за тиждень (аби отримати атестат про повну середню освіту) і вже потім вдалося вступити до Лінгвістичного університету на факультет німецької мови та літератури. Чому німецької?- спитаєте ви. А все тому, що за рік до цього ми почали вивчати її в коледжі, а оскільки часто щось нове і важке приваблює, а якщо ти ще й відчуваєш в собі до нього потенціал і цікавість, із задоволенням берешся до його опанування. Викладати мови почала вже на останніх курсах універу- це були переважно приватні уроки й курси. Потім маркетингова компанія, що проводить перевірки по якості обслуговування, потім трішки довелося попрацювати в готелі. Ну й на цьому професійний мій шлях призупинився, і почалась інша не менш цікава і відповідальна місія - всім відомо, яка:)
Вибачте, що змусила читати вас моє "резюме", проте я весь час намагалась працювати на роботі, яка крім матеріального, приносить ще й моральне задоволення- від самого процесу праці, від результатів твоєї роботи, від спілкування з колегами.
Хотілося б запитати вашу думку- чи вважаєте ви, що слід працювати по спеціальності, застосовуючи в улюбленій сфері свої найкращі знання та вміння чи це не обов'язково.
Як ви думаєте, робота має бути перш за все джерелом доходу чи все ж поєднувати в собі матеріальну і психологічну складову (цікавість, нерутинність, задоволення від роботи)?
Чи ви задоволені своєю нинішньою роботою? Які, на вашу думку, основні критерії "задоволеності"?
Уявімо, якби ви хотіли звільнитись з вашої нинішньої роботи і повернутись на попереднє робоче місце - ви б швидше обрали:
- хороший колектив+важка робота у вашій галузі+нормальна зарплата
- хороший колектив+робота у галузі+малий дохід
- не дуже привітні колеги+цікава робота, але не у вашій галузі+нормальна зарплата
- робота на себе+ у вашій галузі+малий дохід?
Розумію, при виборі кожного варіанту є свої нюанси, але все ж - що б із вищенаведеного ви обрали і чому? Якщо у вас є конкретні власні приклади, наведіть їх як аргументацію до ваших відповідей.
Дуже надіюсь, що ви відносите себе до числа тих 10% українців, які задоволені своєю роботою:)
Дякую за ваші відповіді!
Давайте частіше зустрічатись хоча б ось так "пасивно":)
Всім гарного настрою!
P.S. Посилання на статтю УП нижче
http://www.pravda.com.ua/articles/2016/07/18/7114746/index.amp
